При спробі розібратися в логіці «експертів» СЛЕД Держмитслужби рівень мого ахую просто неможливо описати.

СЛЕД Держмитслужби — це, нагадаю, Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.

Тобто сама назва установи ніби натякає, що далі мають бути експертиза, дослідження, методики, стандарти, вимірювання, технічна документація і все те нудне професійне лайно, на якому зазвичай і будується експертний висновок.

Але хер там — не вгадали. Влаштовуйтеся зручніше.
Починаємо мокати обличчям в лайно.

І от у висновку №1420003302-0398 я звернув увагу, на що саме «експерти» спираються при аналізі товару: Wikipedia та звичайна сторінка товару на сайті виробника. Не ДСТУ, не ВСТ, не стандарти НАТО, не технічні креслення чи вимірювання — а, блять, Wikipedia.

А тепер трохи статистики. За даними медичних досліджень, серед сторонніх предметів у прямій кишці трапляються:

• секс-іграшки — 55,4%,
• пляшки, банки та інші ємності — приблизно 10–20%,
• прикраси — 8,1%,
• канцелярські предмети — близько 4–5%,
• їжа, овочі та фрукти — близько 4%,
• спортивне та рибальське приладдя — 3,6–3,7%,

а також кульки, м’ячі, лампочки, інструменти та інші побутові предмети.

Якщо я завтра створю статтю у Wikipedia і напишу на сайті виробника, що розгортка 50 BMG FIN CIP HCS — це секс-іграшка, то, за такою логікою, СЛЕД буде досліджувати, чи не шкодить вона здоров’ю і наскільки безпечна для заднього проходу?

Бо якщо призначення технічного виробу визначається тим, що написано на сайті та у Wikipedia, а не його реальною геометрією, конструкцією, вимірюваннями та відповідністю конкретним стандартам, то це вже не експертиза. Це, блять, гугління з гербовою печаткою.

і "експерти" зробили геніальний висновок

Ідемо далі. Поки без коментарів щодо самого висновку №1420003302-0398.

У висновку №1420003302-0373 «експерти» СЛЕД, пошарившись у Wikipedia, eBay та на сторінці товару виробника, примудрилися зробити ще геніальніший висновок — настільки геніальний, що тут я вже охуїв у квадраті.

Якщо ці два висновки прочитає звичайна людина, яка не розбирається у C.I.P., SAAMI, НАТО-стандартах, військовій номенклатурі, класифікації боєприпасів, призначенні зброї та різниці між цивільними й військовими стандартами, у неї цілком закономірно виникне питання:

То шо, блять, у мисливських магазинах продають військові набої 50 BMG та 9 LUGER, які взагалі не повинні перебувати у вільному цивільному обігу в Україні?

Наступного висновку я ще не бачив, але вже в запиті від Держмитслужби, де багато страшних букв, посилань на закони та серйозних формулювань, є один висновок, від якого я отримав ахуй із коефіцієнтом масштабування, піднесеним до n-го ступеня.

Тобто логіка цих, блядь, «експертів» виглядає приблизно так.

Є .444 Marlin — цивільний мисливський калібр. Тут уже НАТО за вуха не притягнеш, тому доводиться прямо писати: «мисливська, спортивна чи колекційна зброя». І раптом ніякої магії з «військовим призначенням» не відбувається.

А от бачать 9 mm Luger — і все, блядь, понеслося: 9×19 Parabellum, 9 mm NATO, а значить десь поруч обов'язково має з'явитися ML1, ML18.a, «стволи військової зброї» і вся інша страшна хуйня.

При цьому те, що конкретний інструмент виготовлений за цивільним стандартом C.I.P., має відповідне маркування 9 LUGER FIN CIP HCS, а його геометрія визначається саме профілем C.I.P., для них, схоже, взагалі не єбе.

Тобто назву калібру вони бачать. А слово CIP, яке, сука, нанесене безпосередньо на самому інструменті й прямо вказує на стандарт його геометрії, — тут у всіх раптом повилазило.

Або рівень компетенції десь там на рівні ПТУшника, якому вперше в житті дали ШЦ-III, і він уже через п’ять хвилин вирішив, що готовий проводити військово-технічну ідентифікацію

А далі, «експерти» СЛЕД Олексій Кравчук та Оксана Карпієнко: знімаємо штани, стаємо в куточок колінами на гречку й читаємо далі — повільно, уважно і стільки разів, поки, блять, нарешті не дійде.

Висновок

№1420003302-0373

Патрони калібру 6.5 mm Creedmoor спеціально розроблені та призначені для використання в спортивній стрільбі та полюванні на великі відстані, не є боєприпасами військового призначення.

Враховуючи вищезазначене, надана на дослідження розгортка не має ознак товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Тут магія з «NATO» чомусь не спрацювала: 6.5 Creedmoor до NATO за аналогією з 9 Luger та 50 BMG приліпити не вийшло — і раптом розгортка вже не має ознак товару, що підлягає державному експортному контролю.

Але Хуй вгадали.

USSOCOM: 6.5 Creedmoor MP Specifications - Закриті військові креслення та специфікації оборонних відомств США під грифом Distribution Statement D є обмеженими для публічного доступу.

USSOCOM 6.5 Creedmoor Multi-Purpose (MP) Specifications — технічна специфікація Командування спеціальних операцій США (United States Special Operations Command, USSOCOM) на військовий варіант патрона 6.5 Creedmoor Multi-Purpose (MP). Документ використовувався в закупівлі USSOCOM H92403-21-R-0005B для постачання патронів 6.5 Creedmoor (CM) Multi-Purpose (MP). Тобто це не загальний цивільний стандарт калібру 6.5 Creedmoor, а окрема військова специфікація на конкретний тип боєприпасу для потреб USSOCOM.

Використовується вона для встановлення технічних вимог до боєприпасів 6.5 Creedmoor, які закуповуються Силами спеціальних операцій США, зокрема для перевірки їх відповідності вимогам замовника щодо характеристик та випробувань. USSOCOM також публічно використовує 6.5 Creedmoor у програмах озброєння, зокрема для Mid-Range Gas Gun — Assault (MRGG-A), де цей калібр обрано для збільшення дальності та точності порівняно з наявними платформами.

Важливо розрізняти: 6.5 Creedmoor як калібр існує і в цивільній стандартизації SAAMI, де визначені розміри патрона, патронника, тиски та параметри випробувальних стволів. Водночас USSOCOM 6.5 Creedmoor MP Specifications стосується саме військового виконання Multi-Purpose і не перетворює всі патрони, зброю чи інструменти калібру 6.5 Creedmoor на військові.

Калібр 6.5 mm Creedmoor використовується як у цивільній, так і у військовій сфері. Водночас при створенні снайперських систем для потреб військових формувань розробляється та застосовується окрема конструкторська і технічна документація, яка встановлює вимоги як до самої зброї, у тому числі до геометрії патронника, так і до боєприпасу та його характеристик.

Таким чином, необхідно чітко розрізняти:

• патрони калібру 6.5 mm Creedmoor для цивільного ринку — комерційні боєприпаси, що перебувають у цивільному обігу та реалізуються, зокрема, через мисливські магазини;

• патрони калібру 6.5 mm Creedmoor військового призначення — боєприпаси, виготовлені відповідно до окремих технічних вимог військового замовника для застосування у визначених військових системах озброєння.

Однакове позначення калібру «6.5 mm Creedmoor» саме по собі з самого найменування калібру не випливає ані військове, ані цивільне призначення конкретного патрона.

тобто я вам щойно довів, за вашою ж "експертною" логікою, що розгортка 6.5 CREEDMOOR є товаром військового призначення.

Не тому, що вона реально спеціально розроблена для виготовлення військової зброї. Не тому, що її геометрія відповідає військовій специфікації USSOCOM. Не тому, що існують результати, порівняння профілів чи будь-які інші технічні докази.

А просто тому, що USSOCOM використовує 6.5 Creedmoor у військовій сфері.

Все. За вашою "експертною" методикою цього, виходить, уже достатньо.

Вітаю, блядь. Я вам щойно наочно продемонстрував, до якого ідіотизму приводить ваша власна “методика дослідження”.

За такою логікою питання вже взагалі не в характеристиках конкретного інструменту. Достатньо відкрити Google, знайти, що якусь там хрень коли-небудь використовувалася військовими, — і все: “військове призначення” знайдено, експертиза завершена, можна ставити підпис.

Можу довести що терпу́г (Напи́лок)  за ДСТУ 2233-93 - є товаром війскового призначення.

Елементарно.

Напилки використовуються у військових ремонтних майстернях?
Використовуються.

Напилки використовуються підприємствами, які виробляють або ремонтують товари військового призначення?
Використовуються.

Напилки використовуються для обробки деталь зброї на віскових підприємствами, військової техніки чи іншого виробу військового призначення?
Використовуються.

Ну все, блядь. Які ще докази вам потрібні?

Товар військового призначення. ML18.a. Експертизу завершено.

Тільки це, блядь, не технічна ідентифікація.

Це пошук асоціацій за назвою з подальшим натягуванням ML18.a на глобус.

А от «експерти» СЛЕД беруться робити висновки у сфері, де в самому висновку не показано ані аналізу військових специфікацій, ані порівняння конструкторської документації, ані зіставлення геометрії патронника. Тобто лізуть у питання, в яких, судячи з наведеної ними методики, дупля не відбивають взагалі.

Відкрию вам очі на світ: абсолютно будь-який калібр може використовуватися у військовій сфері. Ще раз, уважно: абсолютно будь-який калібр — навіть якщо він спочатку був розроблений для цивільного ринку — може бути прийнятий та адаптований для військового застосування, якщо військовий замовник встановить відповідні технічні вимоги до зброї, боєприпасу та їх характеристик.

І абсолютно будь-який калібр, який спочатку був створений або прийнятий для військового застосування, згодом може бути прийнятий та адаптований для цивільної сфері — у спортивній, мисливській, тренувальній, колекційній чи іншій дозволеній законом зброї.

Коли ж зброя або боєприпас створюються для потреб військового формування, державний замовник встановлює конкретні вимоги до предмета закупівлі, а виробник розробляє або змінює відповідну конструкторську та технічну документацію під ці вимоги. Саме в цій документації визначаються конкретні параметри виробу, у тому числі геометрія патронника, допуски, посадки та інші технічні характеристики.

Тобто схема проста: є цивільний калібр і цивільна документація, а коли конкретну зброю створюють для військових потреб — замовник формує свої вимоги, а виробник уже під них формує відповідну військову/спеціальну технічну документацію.  

Тому логіка типу «назва калібру збігається — значить це військове» є технічно імбецильною. Військовим виріб стає не через напис 9 Luger, 50 BMG чи 6.5 Creedmoor, а через конкретне військове призначення, вимоги замовника, конструкторську документацію і технічні характеристики конкретної системи. Інакше можна дійти до абсолютно їбанутої логіки, що абсолютно люба хрень яка коли-небудь використовувалася військовими автоматично стає військовим лише тому, що таку хрень використовували десь-там військові.

що до висновку №1420003302-0398

Побачити на інструменті напис 50 BMG або 9mm Luger приліпити NATO і автоматично прирівняти його до військового ствола — це не ідентифікація, а підміна технічної номенклатури.

• Цивільні патрони калібру 9mm Luger (9×19 мм Парабелум) мають кілька основних призначень: спортивна стрільба, навчально-тренувальна практика та самооборона (у країнах, де це дозволено законодавством)

• Великокаліберний Цивільний набій .50 BMG (50 Browning) використовується насамперед для наддалекої спортивної стрільби (Extreme Long Range), колекціонування та розважальної стрільби (Plinking) по екстремальних цілях. Попри свою колосальну потужність, у більшості країн, де він дозволений для цивільних (зокрема в Україні), класифікується як великокаліберний спортивно-мисливський боєприпас до нарізної цивільної зброї.

І ще один шедевр, який СЛЕД примудряється повторювати двічі в кожному висновку:

«До компетенції та повноважень СЛЕД Держмитслужби не входить проведення експертизи та попередньої ідентифікації товарів у розумінні та для цілей, описаних у ст. 11, 12 Закону України від 20.02.2003 №549-IV».

Тобто вони самі чорним по білому пишуть: ми, блять, не уповноважені проводити ту саму експертизу та попередню ідентифікацію товарів для державного експортного контролю. Але буквально через кілька абзаців починають нести дич і формулюють висновки, які потім Держмитслужба використовує як підставу для складання протоколів про порушення митних правил.

Тобто логіка просто прекрасна: «ми тут, блять, ніхто і звати нас ніяк, компетенції на таку ідентифікацію не маємо — але ось вам наш висновок, на підставі якого людині вже можна шити адміністративне правопорушення». І це вже навіть не питання помилки окремого «експерта». Це питання того, яку взагалі юридичну вагу може мати висновок установи в тій частині, де сама установа прямо заявляє про відсутність відповідних повноважень.

Зате начальству вже є що доповідати: показник є, «небезпечний товар» виявлено, протокол складено — все, блять, працює, згідно-відповідно, штрафанули міжнародного збройового барона.

З повагою до читача.
За французьку — вибачаюсь.
Окрім «експертів».

Токар Ігор

P.S.

Термін «Спеціально призначені для військового використання»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/28234

«Спеціально призначені для військового використання» («Specially designed for military use») — вироби, матеріали, обладнання, «спеціальні комплектувальні вироби», «компоненти», «аксесуари», «супутнє обладнання», допоміжне обладнання, «програмне забезпечення» означає такі, які в результаті «розроблення» або модифікації мають унікальні властивості, завдяки яким вони призначаються для досягнення певних наперед визначених цілей...

Отже, для віднесення конкретного товару до позиції ML18.a необхідно встановити не лише теоретичну можливість його застосування під час певної операції оброблення, а наявність у нього ознак спеціального розроблення або модифікації саме для виробництва конкретних предметів, зазначених у Списку товарів військового призначення.

Використане у постанові №1807 поняття «спеціально призначені для військового використання» передбачає наявність у виробу внаслідок його розроблення або модифікації унікальних властивостей, завдяки яким він призначений для досягнення наперед визначених військових цілей. Такі властивості мають підтверджуватися, зокрема, конструкторською і технічною документацією, військовим стандартом, технічними умовами або документами щодо розроблення та використання виробу.

P.P.S.

Головного управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки Міністерства оборони України 220/57/5553 від 10.08.2026 на адвокатський запит від 20.07.2026 характеризує C.I.P. та SAAMI як організацію, що встановлює правила щодо зброї та боєприпасів цивільного призначення. 

• Організація С.І.Р. – Постійна міжнародна комісія з випробувань стрілецької зброї (далі – С.І.Р.), яка встановлює єдині й обов’язкові для держав-членів організації правила та положення щодо вогнепальної зброї та боєприпасів цивільного призначення. 
• Організація SAAMI – Американський інститут виробників спортивної зброї та боєприпасів (далі – SAAMI), який спеціалізується на розроблені стандартів лише для спортивної зброї, їх складових частин і боєприпасів. Стандарти SAAMI діють на території США та мають рекомендаційний характер. 

У відповідях на питання 1–3 зазначено незастосування C.I.P./SAAMI для зазначених потреб ЗСУ та їх невзаємозамінність із військовими стандартами (додаток 14, с. 1–3). 

1. Під час проєктування, виготовлення, ремонту, модернізації, технічного обслуговування, приймання та експлуатації бойової стрілецької зброї для потреб Збройних Сил України стандарти C.I.P. та SAAMI не застосовуються.
   
   
2. Стандарти C.I.P. та SAAMI не запроваджені в Україні військовими стандартами, а вимоги до геометричних параметрів патронників, допусків, посадок, розмірів патронників бойової стрілецької зброї, яка перебуває на озброєнні Збройних Сил України, чинними військовими стандартами також не встановлюються.
   У Міністерстві оборони України відсутня інформація щодо запровадження згаданих стандартів нормативно-правовими актами, технічними умовами, конструкторською документацією чи іншими нормативно-технічними документами.
   
   
3. Водночас стандарти C.I.P. та SAAMI не є взаємозамінними з військовими стандартами України, стандартами НАТО, стандартами у сфері оборони США, іншими стандартами у сфері оборони держав-членів НАТО через різні сфери застосування та різний рівень вимог зі стандартизації і відповідно не можуть використовуватися як їхній еквівалент під час виготовлення, ремонту чи модернізації бойової стрілецької зброї. 

Міністерство оборони України чітко констатує, що стандарти C.I.P. та SAAMI не є взаємозамінними з військовими стандартами України, стандартами НАТО, стандартами у сфері оборони США, іншими стандартами у сфері оборони держав-членів НАТО та не можуть використовуватися як їхній еквівалент. У юридичній практиці, якщо державний орган управління у сфері оборони офіційно заперечує правову еквівалентність та взаємозамінність актів, будь-які спроби експертного чи судового порівняння цих документів для потреб ЗСУ позбавлені юридичного підґрунтя